Справа про розірвання договору довічного утримання Мій клієнт – гр. Ткач у 2008 році заключив із гр. Еріновою договір довічного утримання, за яким та передала у власність квартиру, а мій клієнт зобов’язався довічно надавати їй матеріальне забезпечення та догляд. На протязі двох років Ткач сумлінно виконував свої зобов’язання. На початку 2011 року Ерінова сильно захворіла і саме у цей час з’явився далекий родич Федоренко, який почав вимагати розірвання договору довічного утримання і заборонив Ткачу навідуватись до Ерінової.

1. Розірвання Договору Довічного Утримання Судова Практика
2. Судова Практика У Справах Про Розірвання Договору Довічного Утримання

Також Федоренко наполіг на тому, щоб Ерінова склала заповіт на нього. Крім того, цей родич отримав від Ерінової довіреність на представництво інтересів у суді і подав позов про розірвання договору довічного утримання, мотивуючи його тим, що Ткач не виконує взяті зобов’язання. Ерінова у приватній розмові повідомила Ткачу, що не має особистих претензій до нього стосовно догляду, але перед смертю не хоче сваритись із Федоренком, бо колись знала його батьків. За вказаною позовною заявою Ерінової було порушено провадження і призначено попереднє судове засідання. Однак менш ніж за місяць Ерінова померла. Федоренко заявив клопотання про залучення його до участі у справі як правонаступника позивачки Ерінової, бо він є її єдиним спадкоємцем за заповітом, а також про зупинення провадження у справі до часу видачі йому свідоцтва про прийняття спадщини. Мною було надано міркування щодо хибності заявленого Федоренком клопотання, а також я просив суд закрити провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України.

Судова практика у справах про визнання договору довічного утримання недійсним (Частина 1).

Деснянський районний суд м. Києва адвоката Стеценка Ю.В. МІРКУВАННЯ щодо заяви Федоренка В.В.

Федоренко В.В. Просить залучити його до участі у справі як правонаступника позивачки Ерінової Н.О., бо він є її єдиним спадкоємцем за заповітом. Між Еріновою Н.О. І Ткачом А.А.

Виник спір щодо виконання умов укладеного між ними договору довічного утримання. Після відкриття провадження у справі Ерінова померла. Необхідно зазначити, що в тих випадках, коли матеріальне правовідношення тісно пов'язане з особою суб'єкта, правонаступництва матеріального, а відтак, і процесуального не може бути. Права відчужувача за договором довічного утримання не можуть переходити до інших осіб у порядку правонаступництва. Глава 57 ЦК України цього не передбачає. Зокрема, безумовною підставою для припинення договору довічного утримання є настання смерті відчужувача, що передбачено ч.

755 ЦК України. У цій ситуації договір вважається виконаним. Відповідно до ч.

608 ЦК зобов'язання припиняється зі смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора. Зобов'язання набувача за договором довічного утримання є нерозривно пов'язаними з особою відчужувача квартири за цим договором.

Оскільки зобов'язання Ткача за договором довічного утримання були нерозривно пов'язаними з особою Ерінової, його зобов'язання за зазначеним договором у зв'язку із смертю Ерінової припинилися. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Тобто вимоги, які випливають із правовідносин за договором довічного утримання, процесуального правонаступництва не допускають. А отже Федоренко не може бути залучений до справи як правонаступник померлої відчужувачки за договором довічного утримання, хоч він і є спадкоємцем Ерінової. Через те, що права та обов’язки відчужувача за договором довічного утримання не можуть бути успадкованими, то нема підстав для зупинення провадження у справі до часу прийняття Федоренком спадщини. Статті 201 і 203 ЦПК України не передбачають можливості зупинення провадження у справі до часу видачі свідоцтва про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. На підставі викладеного, вважаю, що підстав для задоволення заявленого Федоренком клопотання про залучення його до участі у справі і зупинення провадження у справі нема. Провадження у справі за позовом Ерінової до Ткача про розірвання договору довічного утримання слід закрити на підставі п. 205 ЦПК України.

Адвокат Ю.В.Стеценко Однак судом було відмовлено у задоволенні мого клопотання, натомість клопотання Федоренка було задоволено – провадження у справі було зупинено до закінчення строку подання заяви про прийняття спадщини. Суд застосував п. 201 ЦПК України у обґрунтування зупинення провадження у справі. Мною було підготовлено апеляційну скаргу, зміст якої зводився до того, що права та обов’язки відчужувача за договором довічного утримання не можуть бути успадкованими, а отже спірні правовідносини між померлою Еріновою і Ткачом не допускають правонаступництва.

За таких умов підлягає застосуванню не пункт 1 частини першої статті 201 ЦПК України, а пункт 6 частини першої статті 205 ЦПК України, тому провадження у справі необхідно закрити. Апеляційним судом була прийнята моя позиція, рішення суду першої інстанції було скасовано, провадження у справі закрито.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ У Х В А Л А Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Яреми А.Г., суддів Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л., Терлецького О.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 1 до Особи 2 про визнання договору довічного утримання частково недійсним, В С Т А Н О В И Л А: У квітні 2004 року Особа 1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона разом з чоловіком - Особою 3 - були власниками квартири Адреса 1. 8 серпня 1997 року між нею та відповідачем було укладено договір довічного утримання, згодом цей договір на підставі рішення суду було розірвано, Вона також дізналась про те, що такий самий договір було укладено й між Особою 3 та відповідачем. У 1999 році її чоловік помер. Укладений ним договір вона вважає недійсним, оскільки Особа 3 на момент підписання договору був недієздатний, оскільки хворів і не міг розуміти значення своїх дій.

Позивачка просила поновити їй пропущений з поважних причин строк позовної давності і визнати недійсним договір довічного утримання, укладений 8 серпня 1997 року між Особою 3 та Особою 2. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від, позов Особи 1 задоволено. У касаційній скарзі Особа 2 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення і справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що на момент підписання договору довічного утримання Особа 3 страждав хронічним психічним захворюванням і за своїм станом не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Розірвання Договору Довічного Утримання Судова Практика

На підтвердження цього висновку суд послався на рішення Залізничного районного суду від про визнання Особи 3 недієздатним станом на серпень 1997 року. Проте з таким висновком цілком погодитись не можна з таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що її було розглянуто у відсутності відповідача, судово-психіатрична експертиза судом у цій справі не призначалась.

Рішення суду від було постановлено на підставі заяви Особи 1 в порядку окремого провадження, Особа 2 участі в цій справі не брав, а тому згідно з ч. 32 ЦПК України 1963 року ( ), який діяв під час розгляду справи, факт недієздатності Особи 3 на час підписання цим договору довічного утримання підлягав доказуванню позивачкою.

В порушення вимог ст. 301 ЦПК України 1963 року ( ) апеляційний суд не звернув уваги на допущені судом першої інстанції порушення закону і залишив рішення без змін. За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 338 ЦПК України ( ) з передачею справи на новий розгляд. 332 ЦПК України ( ), колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України У Х В А Л И Л А: Касаційну скаргу Особи 2 задовольнити.

Судова Практика У Справах Про Розірвання Договору Довічного Утримання

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від та ухвалу апеляційного суду Львівської області від скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.